ѡ(т) слышани˫а бо бра... висѩтьсѩ. а ѡ(т) зла мѩтеть(с). ѡчима же похоть творѩть. ЗЦ к. XIV, 93а.
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
вулкани — вулканы volcano *Vulkane геологічні утворення, що виникають над каналами і тріщинами в земній корі, по яких відбуваються виверження лави, гарячих газів та уламків гірських порід. Залежно від складу і в’язкості продуктів виверження розрізняють… … Гірничий енциклопедичний словник
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
вина — ВИН|А (1167), Ы с. 1.Причина, повод: ˫Аκο ѥже... ||...зълѣ гл҃ати и клеветати. вражьды и ненависти. рати начѩло вина бываѥть. Изб 1076, 99 об. 100; Вьсемоу ли грѣхоу и блоудоу оубо. вина ѥсть ди˫аволъ. Там же, 190; обави виноу ѥ˫а же ради прииде … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъ — ОТ|Ъ 2 (1*), А с. Название буквы славянского алфавита, ѡ: ‹и начатъ прiзывати сꙊщимъ› ѿ алфы и послѣдьствѹюще даже и до ѡта, повелѣ своимъ болѧромъ тако же творитi по ѡбразѹ томѹ и написати во˫а всѧ. (τοῦ ω) ГА XIV1, 25а. ОТЪ 3 (1*) част. указат … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отътьрзатисѧ — ОТЪТЬРЗА|ТИСѦ (2*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. 1.Отрываться, падая: горе бо висѧше [кумир] мно‹го›ю нѹжь(дею) || и хѹдожьствомь, держимъ бѧше межи землею и верхомь капища того дивѹѥмъ и бъшею не ѿтеръзашесѧ. (κατασπώμενον) ГА XIV1, 247–248. 2. Отказываться:… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣшатисѧ — ПОВѢША|ТИСѦ (4*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Подвешиваться: мѣдѧна˫а же зми˫а повѣшаетсѧ на ѹѣдающа˫а зми˫а. не акы обра(з) за на(с) пострадавшаго. но акы супротивенъ обра(з). (κρεμᾶται) ГБ к. XIV, 70в; || предаваться казни через повешение: нѣции же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
